24 лютого. Дні, коли час ніби зупиняється.
Сьогодні в повітрі особлива напруга. Це дати, які назавжди закарбувалися в нашій пам’яті як початок великого випробування, початок повномасштабного вторгнення, яке змінило кожного з нас.
На душі — тривожно і щемливо. Згадуються перші дні, черги, невідомість і те неймовірне єднання, яке стало нашим щитом. Ми вистояли тоді — ми стоїмо і зараз.
Сьогодні по всій країні та далеко за її межами відбулася Національна молитва за Україну. Тисячі сердець в один голос просили про захист для наших воїнів, про мир на нашій землі та про силу для кожного українця. Коли слова закінчуються, залишається молитва — тиха, але незламна.
Молимося за тих, хто на нулі.
Молимося за тих, кого вже немає з нами.
Молимося за наше спільне завтра.
Тримаємося. Віримо. Переможемо. 
