День, коли ожило полотно: Майстер-клас у майстерні «Кральова».
Сьогодні учнів 5-А класу чекало справжнє випробування для терпіння та фантазії — вивчення давньої техніки вибійки.
Майстерня зустріла учнів теплом і запахом фарб, ошатно оформленою робочою зоною для майстер-класу. Привітно посміхались і запрошували до оселі майстрині Рула Світлана Миколаївна та Балагур Жанна Анатоліївна.
Кожен учень отримав свою «робочу станцію»: шматочок вибіленого льону, валик та дерев’яну форму. Навчання проходило у кілька етапів:
Підготовка «кліше»: Діти з подивом розглядали дерев’яні форми — дерев’янки. Вони були вирізьблені з дерева або виготовлені власноруч з інших матеріалів( лінолеуму). На них красувалися «коза», «квіточки» та «кривульки» і т.д.
Нанесення кольору: Це була ювелірна робота. Учні розкочували фарбу по рельєфу форми. Кожен стежив, щоб шар був ідеальним: не занадто товстим, щоб малюнок не «поплив», але й не надто тонким.
Вибивання малюнка: Коли форму прикладали до тканини, наставав момент істини. Майстерня наповнилася ритмічним стукотом — діти кулачками «вибивали», «витискали», візерунок.
Спершу було несміливо, але згодом на полотнах почали з’являтися цілі сюжети. У когось на серветці «проростало» дерево життя, а хтось створив сучасний геометричний паттерн. Та найбільше використовували форму тризуба, бо схожий на птаха яструба!
Коли робота була завершена, майстриня наголосила, що потрібно вдома зафіксувати фарбу праскою. Тепер ці малюнки не змиє навіть час. Кожен учень тримав у руках не просто шматочок тканини, а власний витвір мистецтва, створений за технологією, якій понад п’ятсот років.
Залишаючи «Кральову», діти ще довго обговорювали свої успіхи. Вони зрозуміли: щоб створити щось справді гарне, не потрібні складні машини — достатньо шматка дерева, фарби, полотна та щирого серця.
Дякуємо Світлані Миколаївні та Жанні Анатолівні за цей неймовірний день, за ваше терпіння, за теплий прийом та за ту любов до традицій, якою ви так щедро ділитеся. Ви нагадали нам, що в сучасному світі гаджетів та машин найціннішим залишається те, що зроблено руками й від щирого серця.
Бажаємо вашій майстерні процвітання, нових ідей та безліч натхненних відвідувачів. Ви робите велику справу — оберігаєте нашу спільну пам’ять!»
