Марина ЛЕБІДЬ “На шкільній сцені…”
На шкільній сцені, де мрії палають,
Де кожен спектакль – це драма й політ,
Маленькі театрали безсонно вдихають
Магічний, незламний мистецтва магніт.
Ви б знали, скільки тут сліз і зусиль…
Скільки реплік, забутих у стресі….
Як голос зривається, гасне на мить, –
Та знову виблискує в диво-процесі.
А режисерка в нові відкриття,
З кожним прем’єрним дебютом і складом!
Істини давні в сучасне життя –
Мудро, відверто, з дитячим розкладом!
Ролі міняють, декорації гнуться,
Є злети, провали, є сум і вогонь,
Але коли вже фінальні акорди несуться,
Зала в оваціях вибухне знов!
Бо тут не просто вистава і сцена –
Це шлях, що вчить відчувати й творить,
Де кожна душа, як свіча незбагненна,
Горить, щоб мистецтвом цей світ обігріть!
